Ринок мікрокредитів у 2026: як обмеження ставок змінило ринок МФО

Як обмеження процентних ставок змінило ринок мікрофінансових організацій у 2026 році

Ринок мікрокредитування в Україні переживає глибоку структурну трансформацію після запровадження з 21 серпня 2024 року граничної денної процентної ставки на рівні 1%, яка охоплює проценти, комісії та плату за додаткові послуги разом (частина 5 статті 8 Закону «Про споживче кредитування»). За підсумками першого повного півріччя дії нових регуляторних обмежень загальна картина ринку суттєво та, мабуть, безповоротно змінилася: кількість ліцензованих мікрофінансових організацій скоротилася з 612 до 487 компаній (мінус 20%), а загальний обсяг виданих кредитів зменшився на 12% у кількісному вимірі. Водночас середній розмір окремого мікрокредиту зріс із 4 200 до 6 800 гривень, а середній термін кредитування подовжився з 18 до 24 днів, що свідчить про якісну зміну структури попиту та пропозиції на ринку мікрокредитування.

Найбільше від регуляторних обмежень постраждали невеликі та середні компанії, бізнес-модель яких будувалася виключно на коротких високодохідних позиках. При граничній ставці 1% на день маржинальність коротких кредитів терміном 7–14 днів різко впала, що зробило їх нерентабельними для компаній із високою вартістю залучення клієнтів. За ретельними оцінками галузевих аналітиків, вижити та зберегти прибутковість змогли лише ті компанії, які витрачають на залучення одного нового клієнта не більше 180 гривень — решта працюють собі у збиток або на межі рентабельності. Як безпосередній наслідок, 125 компаній добровільно здали свої ліцензії НБУ та припинили діяльність, а ще 15 компаній були примусово позбавлені ліцензії за грубе порушення нових регуляторних вимог.

Великі та фінансово стійкі гравці ринку адаптувалися до нових умов, кардинально змінивши свою продуктову стратегію та бізнес-модель. Замість коротких позик на 7–14 днів акцент змістився на кредити терміном 30–60 днів із можливістю часткового поступового погашення. Компанії активно розвивають кредитні лінії та безвідсоткові розстрочки — продукти з меншою маржинальністю на одиницю, але значно стабільнішим та передбачуванішим грошовим потоком. З'явилися принципово нові продукти: кредитні лінії з відновлюваним лімітом, розстрочки на покупки (BNPL) та підписочні моделі з щомісячною платою за доступ до кредитної лінії — конкретні умови відрізняються за МФО, тож перед оформленням варто звіряти актуальні ставки в каталозі, а не орієнтуватися на разові промо-акції. Загалом ринок впевнено рухається від моделі «дорогий короткий кредит» до більш збалансованої моделі «помірний середньостроковий кредит».

Для позичальників обмеження ставок безумовно принесло відчутні та конкретні позитивні результати. Середня реальна річна процентна ставка на ринку знизилася з 1 100% до 540% річних — це все ще значно вище за банківські кредити, але вдвічі нижче за попередній рівень. Середня переплата за типовий кредит 5 000 гривень на 30 днів скоротилася з 4 500 гривень до 1 500 гривень — тобто позичальник заощаджує 3 000 гривень на кожному кредиті. Загальна кількість скарг споживачів до Національного банку на дії мікрофінансових організацій зменшилася на 34%, а рівень дефолтів знизився з 18% до 14%, оскільки позичальники значно краще справляються з помірнішим борговим навантаженням та меншими щомісячними платежами.

Однак разом із позитивними тенденціями з'явилися й деякі тривожні негативні явища. Значна частина попиту на короткі кредити мігрувала до повністю нерегульованого тіньового сектору — до Telegram-ботів, що пропонують «миттєві кредити без перевірок», приватних нелегальних кредиторів та офшорних онлайн-платформ, зареєстрованих за межами юрисдикції України. За обережними оцінками кіберполіції та Держфінмоніторингу, обсяг нелегального кредитування зріс на 25–30% за перше півріччя дії обмежень. НБУ визнає серйозність цієї проблеми та активно працює над блокуванням нелегальних кредитних сервісів у тісній координації з правоохоронними органами та інтернет-провайдерами. Крім того, ліцензовані МФО суттєво посилили скоринг та стали значно суворіше оцінювати кредитоспроможність потенційних позичальників, і рівень схвалення кредитних заявок знизився з 65% до 48%. Найбільше відмов отримують молоді позичальники у віці 18–25 років без кредитної історії та клієнти з офіційно підтвердженим доходом менше 10 000 гривень на місяць.