НБУ переписав правила авторизації фінкомпаній і взявся за колекторів: що це означає для позичальників МФО

Кінець червня і початок липня 2026 року видалися для небанківського фінансового сектору насиченими: Національний банк оновив правила авторизації фінансових компаній, запустив вимоги до управління ризиком третіх сторін і виніс на обговорення новий порядок перевірок колекторських компаній. Для позичальника мікрокредитів це не абстрактна регуляторика — саме ці норми визначають, хто взагалі має право видавати вам гроші та за якими правилами з вами розмовлятимуть, якщо ви прострочите платіж.

Постанова №69: оновлені правила входу на ринок

Постановою Правління НБУ від 24 червня 2026 року №69 оновлено вимоги до авторизації надавачів фінансових послуг — фінансових компаній і ломбардів, а також надавачів фінансових платіжних та обмежених платіжних послуг. Основна частина змін набрала чинності вже 26 червня 2026 року.

Ключові новації:

• уточнено оцінку фінансового та майнового стану учасників і акціонерів, які вносять додаткові внески до статутного капіталу;
• розширено вимоги до інвестора — фізичної особи, від якої установа може залучати кошти на умовах субординованого боргу;
• додано нові ознаки небездоганної ділової репутації — зокрема через вплив на підсанкційні юридичні особи та компанії-резиденти держави-агресора;
• уточнено порядок зміни обсягу ліцензії на надання фінансових послуг та її відкликання;
• обов'язки ключової особи страховика, надавача фінансових платіжних послуг чи значимої кредитної спілки тепер можна виконувати не довше ніж 6 місяців поспіль;
• ломбарди, які мають ліцензію на торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, мають розробити плани діяльності на 2027–2029 роки та подати їх до НБУ до 31 грудня 2026 року.

Найпрактичніший для споживача пункт — деталізований порядок зміни обсягу та відкликання ліцензії. Це рамка, за якою компанія, що перестала відповідати вимогам, залишає ринок прогнозовано, а не «зникає» разом із застосунком і кол-центром. Разом із посиленим блоком про ділову репутацію власників це підвищує вартість входу на ринок для випадкових гравців — і, відповідно, знижує ймовірність зустріти на ньому компанію без реального капіталу за спиною.

Ризик третіх сторін: чому це зрештою стосується і мікрокредитів

З 1 липня 2026 року набрали чинності комплексні зміни щодо управління ризиком третіх сторін — постанови Правління НБУ №70 і №72 від 30 червня 2026 року. Формально вони поширюються на банки та банківські групи, надавачів фінансових платіжних послуг і страховиків, а не на класичні МФО. Але напрямок думки регулятора зчитується однозначно.

Сучасне онлайн-кредитування — це ланцюжок підрядників: скоринговий сервіс, верифікація особи, кол-центр, платіжний провайдер, компанія зі стягнення заборгованості. Нові норми вимагають від піднаглядних установ попередньо оцінювати контрагента (фінансовий стан, ділова репутація, операційна спроможність), постійно його моніторити, дотримуватися мінімальних вимог до договорів і мати план припинення співпраці, якщо вона стає критичним ризиком для клієнтів. Для позичальника це той самий захист від ситуації, коли збій у стороннього підрядника перетворюється на його особисту проблему — від некоректно списаного платежу до витоку персональних даних.

Колектори: НБУ переписує порядок перевірок

26 червня 2026 року НБУ виніс на обговорення проєкт змін щодо порядку інспекційних перевірок колекторських компаній та вимог до ділової репутації власників істотної участі й керівників таких компаній. Зауваження та пропозиції приймалися до 10 липня 2026 року — тобто документ наразі проходить опрацювання, а не діє.

Суть змін: гармонізувати процедури адміністративного провадження за результатами перевірок і привести вимоги до ділової репутації власників та керівників колекторських компаній у відповідність до загальних підходів, що діють на решті ринків фінансових послуг. Простими словами — до тих, хто телефонує вам щодо простроченого мікрокредиту, застосовуватимуть ті самі репутаційні фільтри, що й до власників фінансових компаній.

Нагадаємо базове правило: колектори зобов'язані дотримуватися законодавчих обмежень щодо часу дзвінків, кола осіб, з якими можна спілкуватися, і заборони на психологічний тиск. Якщо ці межі порушено — скарга подається до Національного банку. Що саме відбувається з боргом після прострочення, ми детально розбирали в гайді «Що буде, якщо не платити МФО».

Що з цього випливає для позичальника: перевіряйте ліцензію до підпису

За даними каталогу GoFin станом на 24 липня 2026 року 52 компанії каталогу мали чинну ліцензію НБУ, номер якої вказано в картці компанії. Станом на 18 серпня 2026 року їх так само 52 з 53 карток: у 38 випадках номер має префікс «ФК», у 14 — «ІК»: різні позначення відображають різні типи установ у реєстрі, тому шукати компанію варто не за префіксом, а за назвою юридичної особи або кодом ЄДРПОУ. Ще одна компанія каталогу працює за моделлю, у якій власна ліцензія кредитодавця не потрібна.

Перевірка займає дві хвилини:

1. знайдіть компанію в каталозі МФО та відкрийте її картку — там вказано юридичну назву, код ЄДРПОУ й номер ліцензії;
2. відкрийте реєстр фінансових установ на сайті НБУ й знайдіть юрособу за назвою або ЄДРПОУ;
3. звірте статус ліцензії та перелік послуг: у договорі має бути та сама юридична особа, що й у реєстрі, — торговельна марка на сайті може відрізнятися від назви кредитодавця.

Що таке ліцензія НБУ для МФО і чому без неї кредитодавець не має права видавати гроші — у нашому словнику фінансових термінів.

Тло: 53 значимі компанії та дедлайн 1 липня

Оновлення авторизаційних вимог накладається на ширшу реформу сектору. У січні 2026 року НБУ вперше оприлюднив перелік значимих фінансових компаній — рішення №16-рш від 21 січня 2026 року, 53 установи, серед яких лідери мікрокредитування: «Манівео», «Мілоан», «Авентус Україна» (Credit7), «Споживчий центр» (ШвидкоГроші), «Укр Кредит Фінанс» (CreditKasa). Для них дедлайн приведення діяльності у відповідність до посилених вимог настав 1 липня 2026 року.

Для ринку це означає ту саму тенденцію, що триває з 2023 року: гравців стає менше, а вимоги до тих, хто залишається, — вищими. Для позичальника практичний висновок простий: назва бренду в рекламі не є доказом легальності. Доказом є юридична особа з чинною ліцензією в реєстрі НБУ — і саме її варто перевірити до того, як натиснути кнопку «Отримати гроші».