Перекредитування — простими словами

Перекредитування використовують, коли позичальник має один або кілька кредитів під високу ставку і знаходить пропозицію з вигіднішими умовами — в того самого чи в іншого кредитодавця. Новим кредитом закривають старий борг (або кілька боргів одночасно), а далі позичальник обслуговує вже один платіж на нових умовах.

Приклад: у позичальника є дві мікропозики — 6 000 грн під 1,5% на день і 4 000 грн під 1,2% на день, разом щомісячні виплати перевищують 5 000 грн. Він оформлює перекредитування — новий розстрочковий кредит на 10 000 грн на 12 місяців під 4% на місяць, яким одразу закриває обидві мікропозики. Щомісячний платіж за новим кредитом становить близько 1 060 грн — істотно менше за сумарні виплати за двома попередніми позиками.

Перекредитування варто розглядати, коли нова ставка справді нижча за середньозважену ставку наявних боргів і коли комісії за оформлення нового кредиту не з'їдають очікувану економію. Перед перекредитуванням варто порівняти повну вартість (РРПС) старих і нового кредиту, а не лише номінальну ставку.

Водночас перекредитування має і зворотний бік: подовження строку заради меншого щомісячного платежу нерідко збільшує загальну суму переплати за весь період користування коштами. Тому рішення варто ухвалювати, порівнюючи не лише розмір щомісячного платежу, а й повну суму, яку позичальник сплатить кредитодавцю до кінця строку. Крім того, під час перекредитування варто зважати на можливі додаткові витрати — комісію за оформлення нового кредиту чи страхування, якщо воно є обов'язковою умовою.