Виконавче провадження — простими словами

Виконавче провадження — це завершальний і найжорсткіший етап стягнення боргу, до якого доходить справа, коли попередні способи не спрацювали. Шлях виглядає так: спочатку позичальник просто не платить за кредитом чи мікропозикою, потім кредитор або колекторська компанія намагаються домовитися про добровільне погашення, і лише якщо це не дає результату, кредитор звертається до суду.

Після винесення судового рішення на користь кредитора (або отримання виконавчого напису нотаріуса за окремими видами договорів) відкривається саме виконавче провадження. Ним займається або державна виконавча служба, або приватний виконавець — обидва мають однакові за суттю повноваження в рамках закону. Виконавець надсилає боржнику вимогу про добровільне виконання рішення і, якщо борг не погашено, переходить до примусових заходів.

До примусових заходів належать арешт коштів на банківських рахунках у межах суми боргу, звернення стягнення на заробітну плату — за загальним правилом утримувати можна до 20%, а за окремими видами стягнень (наприклад, аліменти) до 50% доходу, а також арешт і подальший продаж майна боржника, якщо інших коштів для погашення недостатньо.

Приклад: суд стягнув із позичальника заборгованість за кредитом у розмірі 15000 грн разом із відсотками та судовим збором. Приватний виконавець відкрив провадження, заблокував банківську картку боржника на суму боргу та почав щомісяця утримувати частину офіційної зарплати, доки заборгованість не буде погашена повністю.