Мікрокредит — простими словами

Мікрокредити видають не банки, а спеціалізовані мікрофінансові організації, внесені до реєстру Національного банку України. На відміну від банківського кредитування, тут не потрібна довідка про доходи чи застава майна — рішення ухвалюється на основі скорингової моделі, що аналізує дані про позичальника за лічені хвилини. Для оформлення зазвичай достатньо паспорта, ідентифікаційного коду, номера мобільного телефону та банківської картки, на яку зараховуються кошти.

Приклад: позичальник оформлює мікрокредит на 3 000 грн строком на 20 днів. За умовами договору нарахування становить 0,8% на день, тобто 24 грн щодня. Через 20 днів до повернення підлягає 3 000 грн тіла позики плюс 480 грн нарахувань — разом 3 480 грн. Якщо позичальник погашає борг достроково, на 10-й день, сума нарахувань скорочується вдвічі — до 240 грн, оскільки проценти нараховуються лише за фактичний строк користування коштами. Дострокове погашення завжди вигідніше, бо жодна МФО не має права стягувати проценти за період, коли позичальник уже не користувався коштами.

Головна відмінність мікрокредиту від споживчого банківського кредиту — швидкість і доступність за рахунок вищої вартості. Річна ставка (РРПС) мікрокредиту зазвичай суттєво перевищує банківську, тому такий продукт розрахований на короткостроковий, а не постійний фінансовий інструмент — він закриває разову потребу в невеликій сумі до наступної зарплати, а не замінює планове кредитування великих покупок.

Перед оформленням варто порівняти умови кількох МФО за допомогою каталогу та звернути увагу саме на РРПС і графік нарахувань, а не лише на рекламовану ставку за день. Також корисно заздалегідь прикинути суму до повернення за допомогою кредитного калькулятора, щоб оцінити реальне навантаження на бюджет.