НБУ вдруге поспіль підвищив облікову ставку — до 16%

Правління Національного банку 17 вересня 2026 року підвищило облікову ставку з 15,5% до 16% річних. Рішення № 313-рш набрало чинності 18 вересня. Це друге підвищення поспіль: на попередньому засіданні, 30 липня, регулятор уже підняв ставку з 15% до 15,5% — ми розбирали те рішення окремо. За два засідання ставка зросла на 1 відсотковий пункт, і НБУ прямо не виключає продовження.

Нижче — не переказ пресрелізу, а те, що за сім тижнів між двома рішеннями встигло змінитися, і що з цього випливає для позичальника та вкладника.

Чому НБУ знову затягнув пояс

За даними, на які посилається регулятор, у серпні 2026 року споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі — трохи вище за траєкторію липневого прогнозу НБУ. Головний чинник цього разу зовнішній: пальне подорожчало відчутніше, ніж очікувалося, на тлі ескалації війни на Близькому Сході. До нього додалися вищі адміністративні тарифи — значною мірою як наслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру.

Друга частина пояснення — внутрішня. Базова інфляція, яка не враховує найволатильніші ціни, залишалася високою. Бізнес і далі перекладав на покупців подорожчання електроенергії, логістики та оплати праці, а середні зарплати, за оцінками НБУ, у липні й серпні зростали високими темпами. Регулятор окремо згадує й відставання міжнародного фінансування в липні–серпні та зниження резервів: підтримати привабливість гривневих активів зараз — спосіб утримати валютний ринок без різких рухів.

Для позичальника МФО: денна ставка стоїть, стеля пені — 32%

Процент за мікрокредитом від облікової ставки не залежить. Денна процентна ставка за споживчим кредитом обмежена 1% (ст. 8 ч. 5 ЗУ №1734-VIII «Про споживче кредитування»), і ринок працює біля цієї межі. Підвищення облікової ставки не дає кредитору ані права вийти за неї, ані приводу переписувати діючий договір.

Але є місце, де облікова ставка входить у договір напряму, — пеня. Згідно зі ст. 21 ч. 2 ЗУ №1734-VIII, пеня за невиконання зобов'язання з повернення кредиту та процентів не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу. Отже, з 18 вересня стеля пені становить 32% річних замість 31%.

Формулювання «у період, за який сплачується пеня» має практичний наслідок: якщо прострочення почалося до 18 вересня, дні до цієї дати рахуються за старою стелею, а подальші — за новою. Одна межа на весь строк прострочення не діє.

Над обома обмеженнями стоїть ще одне: сукупна неустойка (штраф і пеня) за договором не може перевищувати половини отриманої суми, а для кредиту, що не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, — подвійної суми кредиту (ст. 21 ч. 2–3 ЗУ №1734-VIII). Нарахувати і штраф, і пеню за одне й те саме порушення заборонено (ст. 21 ч. 4 того ж закону). Що саме вважається пенею, пояснюємо у словнику.

Чому підвищена стеля поки що арифметика

Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення позичальник, який прострочив платіж за кредитом, звільняється від обов'язку сплатити неустойку — штраф і пеню, а нараховану з 24 лютого 2022 року неустойку кредитор має списати (п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу, доданий Законом №2120-IX від 15.03.2022). Тож нова стеля 32% запрацює на практиці лише після завершення воєнного стану.

Мораторій не стосується процентів: вони нараховуються за договором увесь час, доки борг не погашено, і саме вони збільшують суму до повернення при простроченні. Детально — у статті про мораторій на неустойку, а порахувати обидва шари для свого боргу можна в калькуляторі прострочення.

Депозити: реакція вже почалася, але не всюди

У пресрелізі 17 вересня НБУ сам оцінює наслідки липневого кроку: у відповідь на посилення процентної політики частина банків, здебільшого невеликих, уже почала підвищувати ставки, а попит і на гривневі депозити, і на ОВДП зберігався. Друге підвищення, за задумом регулятора, має підтримати саме цю тенденцію.

Для вкладника з цього випливає проста тактика. Перші кроки роблять банки, яким депозити потрібні для фондування, тож порівнювати пропозиції варто ширше, ніж серед двох-трьох найбільших установ. А вирішуючи, чи фіксувати ставку на довгий строк, варто пам'ятати: НБУ залишає собі обидва сценарії — і додаткове посилення, і пом'якшення, якщо безпекова ситуація охолодить попит. Різницю в пів пункта на своїй сумі та строку зручно перевірити в депозитному калькуляторі.

Кредити: охолодження НБУ не очікує

Регулятор окремо наголошує, що підвищення не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування: НБУ фіксує найдовший період кредитної експансії, а для бізнесу вже ухвалено два пакети рішень щодо розширення доступу до фінансування. Для позичальника це означає, що банківські кредити залишаються доступними, але вартість нових позик варто порівнювати за реальною річною процентною ставкою, а не за рекламною цифрою.

Що далі: дві дати

• 28 вересня 2026 року НБУ оприлюднить підсумки дискусії Комітету з монетарної політики — з них видно, чи були серед членів комітету прихильники іншого рішення.
• 29 жовтня 2026 року відбудеться наступне засідання Правління з питань монетарної політики. Регулятор заявляє про готовність діяти гнучко: застосувати додаткові заходи, якщо інфляційні ризики посиляться, або розглянути пом'якшення, якщо погіршення безпекової ситуації помітно охолодить споживчий попит і ринок праці.

Що зробити зараз

• Маєте діючий мікрокредит — нічого: процентна ставка за договором від рішення НБУ не змінюється.
• Прострочили платіж — зосередьтеся на процентах: неустойка на час воєнного стану не нараховується (п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК), а проценти — так.
• Плануєте позику — порівнюйте повну вартість і суму до повернення, а не денну ставку. Умови компаній з чинною ліцензією зібрані в каталозі МФО.
• Тримаєте гроші на депозиті — стежте за пропозиціями невеликих банків і не поспішайте з довгою фіксацією до 29 жовтня.

Джерела: пресреліз НБУ від 17.09.2026 «Національний банк України підвищив облікову ставку до 16%», рішення Правління НБУ № 313-рш; ЗУ №1734-VIII «Про споживче кредитування» та Цивільний кодекс України в чинній редакції. Матеріал має інформаційний характер і не є фінансовою порадою.