Мораторій на неустойку: за що ви не платите під час воєнного стану

Коротко: за що ви не платите, а за що платите й далі

Це найчастіше неправильно зрозуміла норма українського кредитного права. Одні вважають, що під час воєнного стану борги перед МФО взагалі не треба повертати, — це неправда. Інші не знають про мораторій зовсім і роками сплачують пеню, нараховану всупереч закону. Обидві помилки коштують грошей, тільки в різні боки.

Насправді норма проводить дуже чітку межу. Не сплачується неустойка — штраф і пеня за те, що ви прострочили платіж, — а також три проценти річних та інфляційні втрати. Сплачується все інше: тіло кредиту і проценти за користування коштами за договором. Мораторій не прощає борг, він забороняє карати за прострочення грішми.

Нижче — сама норма дослівно, межі її дії, і те, що з нею робити практично: як вимагати перерахунку, куди скаржитися і чому вимога сплатити пеню за період воєнного стану суперечить закону.

Норма, на яку варто посилатися дослівно

Мораторій запроваджено пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Цей пункт додано Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року, і він діє донині. Формулювання таке:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення».

Зверніть увагу на три слова, які зазвичай пропускають при переказі. Перше — «або іншим кредитодавцем (позикодавцем)»: норма стосується не лише банків, а й мікрофінансових організацій, і будь-яка відповідь МФО в дусі «це правило про банки» суперечить тексту. Друге — «звільняється»: це не право попросити, а звільнення за законом, яке не потребує згоди кредитора. Третє — «за таке прострочення»: звільнення прив'язане саме до прострочення, а не до договору загалом.

Що таке «відповідальність за статтею 625» простими словами

Стаття 625 Цивільного кодексу України — це загальне правило про наслідки прострочення грошового зобов'язання. Її друга частина зобов'язує боржника, який прострочив платіж, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто в звичайний час прострочення тягне за собою два різні нарахування: неустойку за договором і компенсацію за статтею 625 за законом. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ прибирає обидва — і договірну неустойку, і законну компенсацію. Це рідкісний випадок, коли норма закриває одразу два джерела нарахувань, і саме тому її варто називати повністю, а не переказувати як «пеню не нараховують».

Якщо вам складно розрізнити самі поняття, у нас є окремі короткі довідки: пеня, штраф (неустойка) і прострочення. Це не формальність: у графіку платежів МФО ці рядки часто називаються по-різному, і зрозуміти, який саме з них незаконний, без розрізнення понять неможливо.

Найважливіше речення норми: нараховане підлягає списанню

Друга частина пункту 18 читається окремо і на практиці важить більше за першу. Її текст: «Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Це означає, що йдеться не лише про майбутнє. Усе, що вже нараховано як неустойка починаючи з 24 лютого 2022 року, кредитодавець зобов'язаний списати. Не «може піти назустріч», не «розгляне заяву», не «спише за умови погашення тіла» — зобов'язаний. Якщо у вашому особистому кабінеті МФО й досі висить пеня, нарахована за період після 24 лютого 2022 року, це не залишок, який треба погасити, а сума, яка за законом мала зникнути з розрахунку.

Порахувати, скільки саме вам донараховано і як це співвідноситься із законними межами, зручно через калькулятор прострочення: він окремо показує нарахування за користування коштами і окремо — неустойку, а під час дії мораторію законна межа неустойки дорівнює нулю.

Чого мораторій не скасовує — і чому «нульових мікрозаймів» не існує

Це та половина теми, про яку в мережі пишуть найменше, хоча саме на ній люди втрачають гроші й нерви. Мораторій не торкається:

• тіла кредиту — суму, яку ви отримали, треба повернути повністю;
• процентів за користування коштами — це плата за користування чужими грошима, а не санкція. Право позикодавця на них передбачене статтею 1048 Цивільного кодексу України, а їхній максимальний розмір обмежений денною ставкою в 1 % за статтею 8 частиною 5 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII;
• комісій, передбачених договором, якщо вони не є санкцією за прострочення;
• самого факту простроченої заборгованості — вона залишається у вашій кредитній історії, і на це мораторій не впливає.

Звідси головний практичний висновок: фраза «під час війни мікрозайми можна не повертати» не має під собою жодної норми. Борг залишається боргом, кредитор має право вимагати його повернення і звертатися до суду. Незаконною є лише вимога сплатити неустойку та компенсацію за статтею 625 за період дії мораторію.

Скільки триває мораторій

Дія мораторію прив'язана не до календарної дати, а до строку дії воєнного стану плюс тридцять днів після його припинення або скасування. Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, і відтоді продовжується законами Верховної Ради України.

Станом на 26 серпня 2026 року воєнний стан є чинним. Останнє продовження затверджене Законом України № 4928-IX від 14 липня 2026 року, опублікованим у «Голосі України» 25 липня 2026 року. Оскільки продовження ухвалюються періодично, перед посиланням на конкретну дату варто перевірити, який закон є останнім, — сама ж норма пункту 18 від цих продовжень не залежить і діє автоматично протягом усього періоду.

Що робити практично: три кроки

Крок 1. Отримайте детальний розрахунок. Попросіть кредитодавця письмово надати розрахунок заборгованості з розбивкою по видах нарахувань і по періодах: окремо тіло, окремо проценти за користування, окремо штраф і пеня, окремо будь-які інші платежі. Без такої розбивки перевірити нарахування неможливо, а формулювання «загальна заборгованість» приховує саме те, що вас цікавить.

Крок 2. Надішліть письмову вимогу про перерахунок. У вимозі пряме посилання на норму працює краще за будь-які емоційні аргументи: пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доданий Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року. Зазначте період, за який нарахована неустойка, і попросіть її списати. Зберігайте підтвердження надсилання — воно знадобиться на третьому кроці.

Крок 3. За відмови — скарга до Національного банку України. НБУ здійснює нагляд за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, і незаконне нарахування неустойки — предмет такої скарги. Як саме її оформити і що прикласти, ми розібрали окремо: скарга до НБУ на МФО.

Ще одна деталь, про яку варто знати заздалегідь: до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік — це стаття 258 частина 2 пункт 1 Цивільного кодексу України, на відміну від загального трирічного строку. Тобто навіть поза мораторієм неустойку не можна стягувати за скільки завгодно давній період.

Якщо неустойку вимагають колектори

Вимога сплатити пеню, нараховану за період дії мораторію, не стає законною від того, що її озвучує колекторська компанія, а не сам кредитодавець. Понад те, введення споживача в оману щодо розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості прямо заборонене статтею 25 частиною 5 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII.

Що саме колектори мають право робити, а що ні, скільки разів на добу дозволено телефонувати і які документи вони зобов'язані вам надати — розібрано в окремому матеріалі: колектори: що вони мають право робити, а що ні. Якщо ви ще не почали розмову з кредитором і не знаєте, з чого почати, дивіться покроковий матеріал що робити, якщо не можете повернути кредит, а якщо потрібен новий графік платежів — реструктуризацію боргу МФО.

Коротко головне

• Під час воєнного стану і тридцять днів після нього неустойка за прострочення кредиту не сплачується, як і три проценти річних та інфляційні втрати за статтею 625 ЦКУ.
• Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року, підлягає списанню кредитодавцем — це обов'язок за законом, а не поступка.
• Тіло кредиту і проценти за користування коштами сплачуються; «нульових мікрозаймів» під час війни не існує.
• Норма стосується і банків, і МФО — у тексті прямо сказано «або іншим кредитодавцем (позикодавцем)».
• Алгоритм дій: детальний розрахунок — письмова вимога з посиланням на пункт 18 — скарга до НБУ за відмови.
• Перевірити свої нарахування можна через калькулятор прострочення.