
Що таке військові облігації і чим вони пов'язані зі «звичайними» ОВДП
Військові облігації — це не окремий фінансовий інструмент з власними правилами, а особливий випуск звичайних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), який Міністерство фінансів почало розміщувати восени 2022 року, коли уряду терміново знадобилися кошти на потреби оборони. Юридично й технічно це той самий інструмент, що й «мирні» ОВДП: та сама форма боргового зобов'язання держави перед власником, той самий формат ISIN, та сама купонна структура виплат і та сама 100% гарантія держави щодо повернення коштів і сплати процентів. Різниця — не в механіці, а в тому, куди йдуть залучені гроші й коли саме випускається конкретна серія паперів.
Якщо ви ще не знайомі з ОВДП загалом — з чого складається дохідність, як облігація «дозріває» до погашення і чим вона відрізняється від інших інструментів заощадження, — має сенс спершу прочитати наш загальний гайд «ОВДП для фізичних осіб у 2026 році». Цей матеріал — не заміна тому гайду, а доповнення: тут ми розбираємо саме військовий випуск ОВДП, чим він відрізняється від звичайного, і чи є сенс обирати саме його.
Чим військові облігації відрізняються від «мирних» ОВДП: призначення, номінал, строки, валюта
Головна й, по суті, єдина змістовна відмінність — цільове призначення залучених коштів. Гроші від продажу військових облігацій спрямовуються безпосередньо на фінансування потреб Збройних сил України: закупівлю озброєння, спорядження, забезпечення особового складу. Звичайні («мирні») ОВДП фінансують загальні потреби державного бюджету — і соціальні виплати, і інфраструктуру, і ту ж таки оборону в межах загального кошика видатків, але без прямого маркування «на ЗСУ». З погляду держбюджету воєнного часу ця межа певною мірою умовна — левова частка бюджету зараз і так іде на оборону, — але формально військові випуски виокремлені саме як цільові.
Друга відмінність — час випуску: військові облігації з'являються серіями саме в період воєнного стану, тоді як звичайні ОВДП уряд розміщував і в мирний час, і продовжує розміщувати зараз паралельно з військовими. По всіх інших параметрах папери практично ідентичні:
- Номінал. Базовий номінал облігації — 1000 грн (або еквівалент у валюті випуску), що робить інструмент доступним практично для будь-якого приватного інвестора, а не лише для великих гравців.
- Валюта. Випуски бувають гривневі, доларові та у євро. Гривневі традиційно дають вищу номінальну ставку, валютні — нижчу, але зате дохід одразу зафіксований у твердій валюті без курсового ризику для тих, хто заробляє чи заощаджує саме в доларах або євро.
- Строк обігу. Від кількох місяців до кількох років — Мінфін регулярно пропонує серії з погашенням і за пів року-рік, і на два-три роки наперед, щоб інвестор міг обрати горизонт під власні плани.
- Дохідність і формат виплат. Купонний дохід нараховується та виплачується періодично (зазвичай раз на квартал) за фіксованою на весь строк обігу ставкою — так само, як і за звичайними ОВДП.
Простими словами: якщо ви вже розбираєтеся, як працюють ОВДП, то з військовими облігаціями вам вчитися практично нічому новому не доведеться — це той самий продукт з додатковим сенсом цільового призначення коштів.
Скільки можна заробити: дохідність останніх розміщень 2026 року
Дохідність облігацій — і військових, і звичайних — визначається на щотижневих аукціонах і залежить від строку до погашення та валюти випуску: чим довший строк, тим, як правило, вища ставка. За даними Мінфіну, на аукціоні 14 липня 2026 року інвесторам пропонувалися гривневі облігації з дохідністю 15,15% річних (погашення в липні 2027 року) та 15,65% річних (погашення в квітні 2028 року). Раніше, у січні 2026 року, середньозважена дохідність гривневих випусків на аукціонах становила 16,47% річних — тобто діапазон приблизно 15–17% для гривневих паперів у першій половині 2026 року можна вважати орієнтовним, хоча конкретна ставка щотижня коригується залежно від попиту та ситуації на грошовому ринку.
Валютні випуски (у доларах чи євро) традиційно дають помітно нижчу номінальну ставку — приблизно на рівні міжнародних боргових інструментів України в іноземній валюті, — але це компенсується відсутністю курсового ризику для тих, хто зберігає заощадження у валюті. Точна ставка кожного конкретного випуску завжди публікується Мінфіном перед аукціоном і відображається у застосунку «Дія» чи в кабінеті брокера в момент купівлі — орієнтуватися варто на актуальні умови на дату операції, а не на цифри з цієї статті, які з часом застаріють.
Щоб порахувати, скільки саме ви зможете заробити з конкретною сумою, ставкою купона та строком — зручно не рахувати вручну, а скористатися інвестиційним калькулятором, який враховує орієнтовну дохідність ОВДП як один з бенчмарків при розрахунку.
Патріотична і фінансова мотивація одночасно
Для більшості покупців військових облігацій рішення про купівлю тримається на двох мотивах одразу, і жоден з них не суперечить іншому. Перший — патріотичний і прямий: кожна гривня, вкладена у військовий випуск, безпосередньо йде на фінансування оборони країни в момент, коли це критично важливо. На відміну від благодійного внеску, ці гроші не витрачаються безповоротно — вони позичаються державі та повертаються власнику разом із процентами по завершенні строку обігу.
Другий мотив — суто фінансовий, і тут військові облігації виграють порівняння з багатьма альтернативами заощадження. По-перше, дохід повністю звільнений від оподаткування (детальніше — у розділі нижче), тоді як, наприклад, проценти за банківським депозитом оподатковуються за сукупною ставкою 23%. По-друге, держава гарантує повернення коштів на 100% — це найнижчий за визначенням кредитний ризик, доступний приватному інвестору в Україні. Наскільки ця гарантія вигідніша за банківський депозит з погляду ризику, ліквідності й реальної дохідності після податків — розібрано детально в матеріалі «ОВДП чи депозит: куди вкласти гроші та що вигідніше».
Практика останніх років показує, що ці два мотиви підсилюють один одного: за даними Мінфіну, портфель ОВДП у власності громадян стабільно зростає — і патріотична складова тут явно працює як додатковий, а не єдиний аргумент на користь купівлі саме державних паперів, а не інших інвестиційних інструментів.
Де і як купити військові облігації
Купити військові ОВДП можна трьома основними шляхами, і всі вони ведуть по суті до одного результату — цінних паперів на вашому рахунку в цінних паперах.
- Через застосунок «Дія». Найпростіший спосіб для приватного інвестора: з осені 2022 року «Дія» працює як маркетплейс, де ви обираєте фінансового партнера серед банків-партнерів, підписуєте пакет документів електронно (для цього знадобиться Дія.Підпис) і оплачуєте купівлю — за добу-дві облігації з'являться на вашому рахунку. Мінімальна сума входу фактично від номіналу однієї облігації — 1000 грн.
- Через банки — первинні дилери. Купити ОВДП можна безпосередньо у відділенні чи через мобільний застосунок банку, акредитованого Мінфіном як первинний дилер на ринку держпаперів. Більшість найбільших банків країни мають таку акредитацію.
- Через ліцензованих брокерів. Для цього варіанта потрібно відкрити рахунок у цінних паперах у брокера — це можна зробити як офлайн у відділенні, так і повністю онлайн у частини брокерів, маючи при собі паспорт та ідентифікаційний код.
Ми вже розбирали покрокову інструкцію купівлі ОВДП саме через «Дію» — з поясненням, як обрати банк-партнер, скільки коштує комісія і які підводні камені варто врахувати перед підтвердженням покупки — у окремому матеріалі «Як купити ОВДП через Дію: покрокова інструкція». Технічно процедура для військового випуску нічим не відрізняється від купівлі будь-яких інших ОВДП — просто в переліку доступних серій ви обираєте саме військовий випуск.
Податки та ризики: що варто знати перед купівлею
З погляду оподаткування військові облігації нічим не відрізняються від звичайних ОВДП: дохід за купоном, а також інвестиційний прибуток від операцій з облігаціями повністю звільнені і від податку на доходи фізичних осіб, і від військового збору. Це означає, що ставка купона, яку ви бачите при купівлі, — це і є фактична дохідність «на руки», без прихованих утримань. Детальний розрахунок з конкретними цифрами — скільки та за яких умов економить на податках власник ОВДП порівняно з власником депозиту — наведено в матеріалі «Податок на дохід за депозитом і чому ОВДП без податку: розрахунок на цифрах».
Ризики варто розглядати чесно, а не замовчувати. По-перше, це насамперед ризик держави-емітента: облігація — це борг України перед вами, і теоретичний сценарій дефолту чи реструктуризації боргу (як це вже частково відбувалося з зовнішніми зобов'язаннями країни під час війни) не можна виключити повністю, хоча внутрішній борг перед власними громадянами історично обслуговується пріоритетно. По-друге, це ризик ліквідності: вторинний ринок ОВДП в Україні не такий глибокий, як хотілося б, тому продати облігацію достроково за вигідною ціною до настання строку погашення не завжди просто — плануйте купівлю на строк, з яким готові розлучитися з коштами, а не розраховуйте на швидкий вихід. По-третє, для гривневих випусків існує інфляційний ризик: якщо інфляція перевищить номінальну ставку купона, реальна (з поправкою на інфляцію) дохідність може виявитися нижчою за очікувану чи навіть від'ємною — цей ризик частково знімається вибором валютного випуску.
Календар розміщень Мінфіну та як стежити за новими випусками
Мінфін проводить аукціони з розміщення ОВДП, включно з військовими випусками, регулярно — щовівторка, — оголошуючи наперед перелік доступних серій, строки погашення та орієнтовні умови. За планами на 2026 рік, Міністерство фінансів розраховує залучити через ОВДП до 420 млрд грн — і військові випуски залишаються одним з основних інструментів цього залучення, поряд зі звичайними серіями. Втім, обсяги фактично залучених коштів на конкретних аукціонах суттєво коливаються тиждень до тижня: наприклад, 14 липня 2026 року Мінфін залучив 6,3 млрд грн, що помітно менше за показник тижнем раніше — це нормальна практика для боргового ринку, обсяг попиту інвесторів змінюється залежно від пропонованої ставки, строку та загальної ситуації з ліквідністю в банківській системі.
Стежити за актуальним переліком доступних випусків, включно з військовими, найзручніше безпосередньо в застосунку «Дія» в розділі облігацій або на офіційній сторінці Мінфіну — там публікується розклад найближчих аукціонів і умови вже розміщених серій. Плануючи купівлю, варто орієнтуватися саме на умови конкретного аукціону на момент операції, а не на історичні ставки — вони можуть суттєво відрізнятися від тижня до тижня.
Коротко про головне
- Військові облігації — це не окремий інструмент, а цільовий випуск звичайних ОВДП: та сама юридична конструкція, той самий формат випуску й та сама 100% гарантія держави, але кошти від продажу спрямовуються безпосередньо на потреби оборони.
- Номінал — від 1000 грн (або еквівалент у валюті), строки — від кількох місяців до кількох років, випуски бувають гривневі, доларові та у євро.
- Дохідність гривневих випусків залежить від строку і змінюється від аукціону до аукціону; актуальні ставки публікує Міністерство фінансів у результатах первинних аукціонів ОВДП — це і є першоджерело, яке варто звіряти перед купівлею.
- Дохід повністю звільнений від ПДФО та військового збору — так само, як і за звичайними ОВДП.
- Купити можна через «Дію», банки — первинні дилери або ліцензованих брокерів; мінімальний поріг входу — фактично одна облігація номіналом 1000 грн.
- Головні ризики — кредитний ризик держави-емітента, обмежена ліквідність вторинного ринку та інфляційний ризик для гривневих випусків.
Матеріал має інформаційний характер і не є інвестиційною порадою. Дохідність минулих і поточних розміщень не гарантує дохідності майбутніх випусків; перед прийняттям рішення про купівлю варто звірити актуальні умови конкретного випуску на офіційних ресурсах Міністерства фінансів чи у застосунку «Дія».
Пов'язані пропозиції
- Ставка, в день:
- 0.01%строк дії акційної ставки уточнюється
- Сума:
- 500 – 40 000 грн
- Строк:
- 1 – 65 днів
- РРПС
- від 617,21% до 2 221,34%
за даними кредитодавця, станом на 10.08.2026
- Ставка, в день:
- 0.01%перші 30 днів, далі 1.00%
- Сума:
- 500 – 30 000 грн
- Строк:
- до 365 днів
- РРПС
- від 1 244,55% до 3 546,38%
- Типовий приклад:
- 5 000 грн × 345 днів → 20 765 грн
за даними кредитодавця, станом на 18.08.2026
- Ставка, в день:
- 0.01%строк дії акційної ставки уточнюється
- Сума:
- 500 – 30 000 грн
- Строк:
- до 360 днів
- РРПС
- від 1 411,91% до 2 920,43%
за даними кредитодавця, станом на 29.08.2026
- Ставка, в день:
- 0.01%строк дії акційної ставки уточнюється
- Сума:
- 1 000 – 30 000 грн
- Строк:
- до 360 днів
- РРПС
- від 1 411,91% до 2 920,43%
за даними кредитодавця, станом на 29.08.2026
Попередження про можливі наслідки для споживача
GoFin не є кредитодавцем і не надає фінансових послуг — сайт порівнює пропозиції мікрофінансових компаній, які мають ліцензію НБУ. Умови кредиту визначає кредитодавець у договорі відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування»; істотні характеристики послуги компанія зобов'язана надати до укладення договору.
Реальна річна процентна ставка (РРПС) за мікрокредитами суттєво відрізняється залежно від МФО, суми та строку договору і для коротких позик може сягати тисяч і десятків тисяч відсотків річних. Точне значення РРПС вказано на сторінці МФО, якщо кредитодавець його розкриває, та в умовах договору.
Прострочення платежу погіршує кредитну історію (УБКІ) і дає кредитодавцю право вимагати дострокового повернення всієї суми; відсотки за договором продовжують нараховуватися. Штраф і пеню за прострочення кредитного договору позичальник не сплачує протягом воєнного стану та 30 днів після його скасування — пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Позичальник має право на дострокове погашення без санкцій та на пролонгацію договору за умовами кредитодавця. Інформацію наведено з урахуванням вимог Положення про інформаційне забезпечення фінансовими установами споживачів щодо надання послуг споживчого кредитування, затвердженого постановою Правління НБУ № 100 від 05.10.2021 (зі змінами згідно з постановою № 130 від 18.10.2023).
Засновник GoFin, розробник
Створюю прозорі фінансові інструменти за допомогою коду та відкритих даних.



