Чи можуть відсотки перевищувати тіло кредиту: що насправді каже закон

Міф, який ви точно чули — і який раніше публікували навіть ми

«За законом проценти не можуть перевищувати тіло кредиту» — цю фразу можна знайти в коментарях під будь-яким постом про МФО, почути від знайомих і навіть прочитати в старих матеріалах на фінансових сайтах. Чесно кажемо: до перевірки первинних текстів законів подібне формулювання одного разу проскочило і в матеріалах GoFin. Ми його прибрали — і в цій статті пояснюємо чому, з посиланням на конкретні норми, а не «як заведено вважати».

Проблема цього міфу не в тому, що він абсолютно вигаданий — у ньому є зерно правди. Проблема в тому, що він змішує в одну купу дві зовсім різні речі, які закон регулює по-різному: проценти за користування коштами і неустойку за прострочення. І якщо переплутати їх, можна або даремно панікувати там, де все законно, або пропустити реальне порушення.

Що насправді обмежує закон: дві різні речі

Перше — це проценти за користування кредитом, тобто плата за те, що ви користуєтесь чужими грошима вчасно, за графіком. Тут закон обмежує не суму, а ставку: максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредиту не може перевищувати 1% (ст. 8 ч. 5 ЗУ «Про споживче кредитування» №1734-VIII). Зверніть увагу на формулювання — обмежена саме ставка в перерахунку на день, а не абсолютна сума, яку МФО має право нарахувати за весь строк користування позикою.

Друге — це неустойка: штраф і пеня, які нараховуються, якщо ви прострочили платіж. І ось тут закон дійсно обмежує саме суму, причому в кількох різних формулюваннях одразу — про них нижче. Плутанина виникає тому, що в народному переказі «неустойка не може перевищити N» непомітно перетворюється на «проценти не можуть перевищити N», хоча йдеться про два різні платежі з різними правилами.

Щоб самостійно відстежувати, скільки саме нараховується у вашому випадку — за проценти і окремо за прострочення, — зручно користуватися калькулятором реальної переплати та калькулятором прострочення: перший показує повну вартість позики за графіком, другий — скільки набіжить, якщо платіж запізнюється.

Приклад на цифрах: 200% за 200 днів — і це законно

Порахуємо на межі дозволеного. Якщо МФО нараховує проценти рівно на максимумі — 1% від суми боргу за кожен день користування, — то через 200 днів сума нарахованих процентів дорівнюватиме 200% тіла кредиту. Тобто позичили 5 000 грн — а нараховані проценти самі по собі можуть скласти 10 000 грн, вдвічі більше за початкову суму. І це не порушення закону: ст. 8 ч. 5 ЗУ №1734-VIII обмежує саме денну ставку, а не абсолютну суму нарахувань за весь строк.

Саме тому запитання «чи можуть проценти перевищити тіло кредиту» саме собою некоректне. Правильне запитання інше: чи не перевищує ставка законних 1% на день, і скільки днів триває користування позикою. Довгий строк користування — або довге прострочення — при законній ставці цілком здатен дати суму нарахувань, що в рази перевищує тіло кредиту.

Де в законі справді є «подвійна сума» — і це не про проценти

А ось звідки, ймовірно, і пішла в народ теза про «подвоєння». У ст. 21 ч. 3 ЗУ №1734-VIII справді є норма: для договорів, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати подвійної суми, одержаної позичальником за таким договором. Але ця межа стосується виключно неустойки за прострочення, а не процентів за користування коштами — поширювати її на «відсотки взагалі» некоректно.

Для інших договорів діє інше правило тієї самої статті: пеня за кожен день прострочення не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу (ст. 21 ч. 2 ЗУ №1734-VIII). При цьому сукупна сума неустойки (штраф і пеня) та інших платежів за договором не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем, — і цю межу заборонено збільшувати за домовленістю сторін (та сама ч. 2 ст. 21).

Якщо термінологія плутається — розберіться в різниці між штрафом і неустойкою та пенею: це різні платежі з різними правилами нарахування, і саме тому в законі про них написано окремими нормами, а не однією загальною фразою.

Штраф і пеня одночасно — заборонено

Ще одне правило, яке рідко хтось цитує: застосовувати одночасно і штраф, і пеню за одне й те саме порушення споживачем зобов'язання за договором про споживчий кредит заборонено (ст. 21 ч. 4 ЗУ №1734-VIII). Якщо у вашому графіку платежів МФО нараховує обидва види неустойки за той самий факт прострочення — це привід уважно перечитати договір і, за потреби, звернутися до НБУ.

Воєнний стан: неустойка не нараховується, а нарахована — списується

Окрема норма, про яку майже ніхто не пише, хоча вона стосується мільйонів позичальників просто зараз. У період дії воєнного стану, а також протягом тридцяти днів після його завершення, позичальник, який прострочив грошове зобов'язання за кредитним договором, звільняється від відповідальності за ст. 625 Цивільного кодексу України та від обов'язку сплачувати неустойку — штраф, пеню — за таке прострочення (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, внесений Законом №2120-IX від 15.03.2022).

Більше того: неустойка та інші подібні платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем — це не «прощення за заявою» і не жест доброї волі окремої компанії, а пряма вимога того самого пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ. Якщо у вашому кабінеті МФО й досі висить пеня чи штраф, нарахований після 24 лютого 2022 року за період воєнного стану, — це підстава для письмового звернення до компанії з вимогою перерахунку, а за відмови — скарги до НБУ.

Важливо: ця норма звільняє саме від неустойки за прострочення, а не скасовує сам борг і не зупиняє нарахування процентів за користування коштами за графіком, що діяв до прострочення, — це знову ж таки дві різні речі, які варто рахувати окремо.

Мораторій має і другу половину, про яку тут сказано коротко: нарахована з 24 лютого 2022 року неустойка підлягає списанню кредитодавцем. Що саме списується, чого мораторій не скасовує і як вимагати перерахунку — у детальному розборі мораторію на неустойку під час воєнного стану.

Що це означає для вас практично

• Не шукайте в законі ліміт «проценти = тіло кредиту» — такої норми немає, обмежена ставка (1% на день), а не абсолютна сума нарахувань.
• Довге користування позикою або довге прострочення при цілком законній ставці здатне дати суму нарахувань, що в кілька разів перевищує тіло кредиту, — рахуйте наперед через калькулятор реальної переплати.
• Якщо прострочили платіж — перевірте нарахування пені та штрафу через калькулятор прострочення і порівняйте з межами ст. 21 ЗУ №1734-VIII.
• Якщо прострочення припадає на період воєнного стану — вимагайте списання неустойки, нарахованої з 24 лютого 2022 року, з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ.
• Терміни на кшталт РРПС чи прострочення — не формальність, а інструмент: розуміючи, що саме означає кожен показник у договорі, значно легше побачити, де ставка законна, а де ні.

Якщо прострочення вже відбулося і ви не знаєте, з чого почати розмову з кредитором, — у нас є окремий детальний матеріал: що робити, якщо не можете повернути кредит. А якщо йдеться про кілька позик одразу і питання не «скільки нараховано», а «як домовитися про новий графік» — дивіться матеріал про реструктуризацію боргу МФО.